Фенілаланін: користь для здоров’я, гарного настрою, побічні ефекти

Що таке фенілаланін?

L-фенілаланін — це природна форма незамінної амінокислоти в організмі людини. 

Амінокислоти — це молекули, які з’єднуються в ланцюги для утворення пептидів та білків в організмі. Пептиди — це короткі ланцюги амінокислот, довжина кожного з яких становить від двох до п'ятдесяти амінокислот. Якщо ланцюг амінокислот складається з більше ніж 50 одиниць, його називають білком або поліпептидом. Білки виступають в різноманітних ролях у структурі тканин і функції організму.

Конкретна кількість та послідовність амінокислот визначає форму та функцію білка. Отже, амінокислоти схожі на літери алфавіту, які використовуються для утворення слів.

Для належного функціонування людський організм використовує двадцять різних амінокислот. Дев'ять з цих амінокислот, які називаються необхідними, слід отримувати з їжею. Інші одинадцять можуть утворюватись в організмі і не вважаються вкрай необхідними амінокислотами. 

L-фенілаланін — це незамінна амінокислота, яка відіграє важливу роль в організмі, оскільки використовується для виробництва білків організму, а також важливих сполук для нормальної роботи мозку, нервів та серцево-судинної системи.

Що таке D,L-фенілаланін?

D,L-фенілаланін (DLPA) містить рівну суміш L-фенілаланіну та його дзеркального відображення D-фенілаланіну. Як L-фенілаланін, так і DLPA доступні у вигляді харчових добавок.

Джерела їжі

Фенілаланін міститься у більшості продуктів харчування, а особливо багато його у високобілкових продуктах, таких як яйця, м’ясо, молочні продукти, а також у горіхах, насінні та бобових.

Переваги L-фенілаланіну для здоров’я

L-фенілаланін використовується в білках організму, але найбільше уваги приділяється його ролі у виробництві нейромедіаторів. 

Нейромедіатори — це хімічні речовини, які передають нервові імпульси від одного нерва до іншого. Під час виробництва нейромедіаторів L-фенілаланін перетворюється на амінокислоту L-тирозин, яка потім може перетворитись на нейромедіатори дофамін, норадреналін та адреналін. Ці нейромедіатори впливають на те як ми почуваємося та думаємо, а також регулюють життєво важливі функції, такі як частота серцевих скорочень і артеріальний тиск.  

L-фенілаланін і його дзеркальне відображення D-фенілаланін також можуть бути перетворені в нейромедіатор фенілетиламін (PEA). Ця цікава амінокислота має стимулюючі властивості та покращує настрій. ^[1]

PEA вивільняється клітинами мозку в моменти емоційної ейфорії, зокрема почуття закоханості. І коли ми думаємо про їжу, яка асоціюється з любов’ю, то це, без сумніву, шоколад. Шоколад є досить багатим джерелом фенілетиламіну (PEA), що може бути однією з біохімічних причин того що цю їжу асоціюють з романтикою та коханням. Інші продукти з вищим вмістом фенілетиламіну — це салямі, маринований оселедець і сир чеддер.

Є докази того, що низький рівень PEA в організмі викликає більш меланхолійний настрій, а дієтичні добавки з PEA (10–60 мг/день) підвищують настрій, як показали клінічні дослідження на людях.^[1,2] Вживання добавок L-фенілаланіну може давати такий самий ефект. Але пам'ятайте, що фізичні вправи можуть підвищувати рівень PEA на 77 %.^[3]

Під час клінічних досліджень додатковий прийом L-фенілаланіну, так само як і DLPA, також показав підвищення настрою. Для L-фенілаланіну дозування є відносно високим (від 1 до 10 г/день) порівняно з DLPA (150-200 мг/день).^[4-6] 

Корисні властивості DLPA

Як було зазначено раніше, DLPA — це еквівалентна суміш L-фенілаланіну з його дзеркальною протилежністю D-фенілаланіном. Приблизно одна третина D-фенілаланіну, знайденого в DLPA, перетворюється на L-фенілаланін. Решта D-фенілаланіну, який залишився без змін, може мати унікальні властивості, відмінні від L-фенілаланіну. 

Наприклад, в експериментальних моделях щодо системи ендорфінів, D-фенілаланін (DPA) проявив властивості, корисні у випадках хронічного болю, запалення та зловживання психоактивними речовинами.

Однак результати клінічних досліджень на людях із добавками DPA виявились неоднозначними. Хоча деякі повідомлення є позитивними, подвійне сліпе опитування людей, проведене дослідниками з Техаського університету, виявило, що 1000 мг DPA щодня протягом чотирьох тижнів для 30 людей з хронічним болем не було ефективнішим, ніж плацебо. Декілька досліджень показали, що D-фенілаланін може збільшувати ефективність акупунктури або опіоїдів у зниженні відчуття болю. Типова рекомендована доза DLPA становить 1500–2500 мг на день.^[7-10]

Ризики

Багато людей знайомі з L-фенілаланіном через генетичне захворювання фенілкетонурія (ФКУ). У багатьох країнах світу новонароджених перевіряють на ФКУ. Цей генетичний дефект перешкоджає належному використанню L-фенілаланіну. Це призводить до накопичення в організмі фенілаланіну, який перетворюється на фенілпіруват, що може викликати судоми, ураження мозку та розумову відсталість. Лікування ФКУ передбачає обмеження споживання їжі шляхом уникнення продуктів з високим вмістом фенілаланіну.

Побічні ефекти

Людям з фенілкетонурією (ФКУ), рідкісним генетичним захворюванням, необхідно уникати фенілаланіну у будь-якій формі. Клінічні випробування L- і D-фенілаланіну та DLPA на людях без ФКУ не показали жодних значних побічних ефектів або занепокоєнь щодо безпеки при вживанні їх у звичайних дозах.

Джерела:

1. Sabelli HC, Javaid JI. Phenylethylamine modulation of affect: therapeutic and diagnostic implications. J Neuropsychiatry Clin Neurosci. 1995 Winter;7(1):6-14.
2. Davis BA, O'Reilly RL, Placatka CL, Paterson IA, Yu PH, Durden DA. Effect of dietary phenylalanine on the plasma concentrations of phenylalanine, phenylethylamine and phenylacetic acid in healthy volunteers. Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry. 1991;15(5):611-23. 
3. Szabo A, Billett E, Turner J. Phenylethylamine, a possible link to the antidepressant effects of exercise? Br J Sports Med. 2001 Oct;35(5):342-
4. Fischer E, Heller B, Nachon M, Spatz H. Therapy of depression by phenylalanine. Preliminary note. Arzneimittelforschung. 1975 Jan;25(1):132. 
5. Beckmann H, Strauss MA, Ludolph E. Dl-phenylalanine in depressed patients: an open study. J Neural Transm. 1977;41(2-3):123-34.
6. Beckmann H, Athen D, Olteanu M, Zimmer R. DL-phenylalanine versus imipramine: a double-blind controlled study. Arch Psychiatr Nervenkr (1970). 1979 Jul 4;227(1):49-58. 
7. Christianson DW, Mangani S, Shoham G, Lipscomb WN. Binding of D-phenylalanine and D-tyrosine to carboxypeptidase A. J Biol Chem. 1989 Aug 5;264(22):12849-53.
8. Halpern LM, Dong WK. D-phenylalanine: a putative enkaphalinase inhibitor studied in a primate acute pain model. Pain 1986; 24: 223–237.
9. Walsh NE, Ramamurthy S, Schoenfeld L, Hoffman J. Analgesic effectiveness of D-phenylalanine in chronic pain patients. Arch Phys Med Rehabil 1986; 67: 436–439.
10. Russell AL, McCarty MF. DL-phenylalanine markedly potentiates opiate analgesia - an example of nutrient/pharmaceutical up-regulation of the endogenous analgesia system. Med Hypotheses. 2000 Oct;55(4):283-8.